Салезіянська конгрегація у світі

Салезіянське товариство святого Івана Боско, широко відоме як Салезіяни Don Bosco, — це чоловіча чернеча конгрегація Католицької Церкви. Її заснував святий Іван Боско 18 грудня 1859 року, а 1 березня 1869 року вона була затверджена як клерикальний чернечий інститут папського права.

Її мета — навчання та виховання молоді, особливо найбідніших і покинутих, у школах, професійних закладах і різних молодіжних установах. Свою виховну місію вона здійснює також серед простого люду, особливо в найвіддаленіших і занедбаних місцевостях.

Душпастирська діяльність розгортається у співпраці з місцевою Церквою та вписується в культурні контексти країн, де працюють салезіяни, цінуючи їхні традиції та сприяючи діалогові між Євангелієм і місцевими культурами.
Салезіяни присутні в численних країнах на п’яти континентах.
Цей офіційний сайт Центральної резиденції подає інформацію про діяльність, цілі та способи роботи Товариства.
Центральна салезіянська резиденція розташована в Римі, Via Marsala, 42.

Ідентичність
Салезіянська ідентичність ґрунтується на посвяті Богові задля молоді. Члени Товариства живуть у спільнотах і поділяють виховну та душпастирську місію згідно з харизмою Don Bosco, натхненною духовністю святого Франциска Сальського, від якого Конгрегація отримала свою назву.
Салезіяни сповідують євангельські поради через обіти убогості, чистоти й послуху. Молитовне життя, прислухання до Святого Духа та вірність учительству Церкви становлять основні орієнтири їхнього чернечого досвіду.
Пріоритетний вибір на користь молоді, особливо найбідніших і покинутих, спрямовує виховну, душпастирську та соціальну діяльність. Традиційний вислів, який називає їх «знаками й носіями Божої любові до молоді», підсумовує духовний і практичний обрій їхньої місії.

Спільнота
Конгрегація складається з членів, що походять із різних народів, мов і культур та об’єднані спільним салезіянським покликанням. Спільноти утворюють клерики та богопосвячені миряни (брати-коад’ютори), які поділяють ту саму місію і взаємодоповнююче співпрацюють.
Спільнотне життя є невід’ємною частиною посвяти Богові й охоплює щоденне братерство, співвідповідальність за місію та виховне служіння серед молоді.
Харизматична місія, братерське життя та практика євангельських порад є нерозривними складовими салезіянського досвіду й поєднуються в єдиному спрямуванні служіння Богові задля молоді.