Don Bosco — засновник
Салезіянська конгрегація у світі
Засновник Товариства святого Франциска Салезького
1859 року Don Bosco офіційно започаткував Товариство святого Франциска Салезького, яке спочатку складалося з невеликої групи юнаків, що поділяли його місію. Їхньою метою була «слава Божа і спасіння душ», з особливою посвятою молоді.
Конгрегація швидко розвивалася, відкриваючи школи, колегії, ораторії та місійні осередки. Сам Don Bosco 1875 року вислав перших місіонерів до Латинської Америки, виявивши палкий місійний запал. Вселенський вимір харизми вже був присутній у його обрії: спасіння молоді не знало географічних кордонів.
Його сини, салезіяни, продовжили місію, довірену йому Провидінням для блага хлопців.
Доньки Марії Помічниці (FMA)
Don Bosco швидко зрозумів, що його діло не може обмежуватися хлопцями. Разом зі святою Maria Domenica Mazzarello він заснував 1872 року Інститут Доньок Марії Помічниці (FMA), призначений для християнського виховання дівчат.
Доньки Марії Помічниці поділяють той самий дух і ту саму салезіянську місію, втілену в жіночому вимірі. Почитання Марії Помічниці християн посідає центральне місце в духовності Інституту. Don Bosco був глибоко переконаний у материнському втручанні Марії в історію спасіння та у своє діло. Їй він присвятив базиліку у Вальдокко, видимий знак своєї вдячності та своєї віри.
Об’єднання Марії Помічниці (ADMA)
Марійський вимір салезіянської харизми знайшов вираз також у заснуванні 1869 року Об’єднання Марії Помічниці (ADMA). Воно постало з метою поширювати почитання Євхаристії та Марії Помічниці християн у єдності з Папою і Церквою.
Для Don Bosco побожність була не другорядним елементом, а виховною і духовною силою. ADMA являє споглядальне і народне обличчя салезіянської харизми: мережу вірних, які духовно підтримують виховне діло молитвою та християнським свідченням.
Салезіяни-співпрацівники
1876 року Don Bosco заснував Союз салезіян-співпрацівників, нині — Асоціацію салезіян-співпрацівників. Він прагнув залучити мирян до салезіянської місії, пропонуючи їм сталу й організовану форму участі, за якої вони залишаються у власному життєвому стані.
Співпрацівники поділяють дух Don Bosco і діють у суспільстві як євангельська закваска, особливо у сфері виховання та родини. Ця інтуїція пророчо випередила те цінування мирян, яке повною мірою розвинулося у XX столітті. Don Bosco зрозумів, що місія для молоді вимагає широкої церковної співвідповідальності.
Духовний шлях
Духовність Don Bosco вирізняється сильним відчуттям Божої присутності та довірливим здаванням себе на Провидіння. Його життя було позначене інтенсивним сакраментальним життям, марійською побожністю та любов’ю до Євхаристії.
Його девіз, «Da mihi animas, cetera tolle», виражає осердя його внутрішнього життя: палке прагнення спасіння душ і відстороненість від земних благ. Святість, на його думку, не була зарезервована для небагатьох, а була конкретною пропозицією для всіх, особливо для молоді. Відомим є його твердження, що святість полягає в тому, щоб «бути завжди радісними» і добре виконувати свої щоденні обов’язки.
Салезіянська радість — це не поверховість, а плід життя в благодаті та свідомості того, що нас любить Бог. Це бачення пронизує всю Салезіянську родину і далі надихає її виховні справи.
Живий спадок
Don Bosco помер 31 січня 1888 року в Турині. Його канонізовано 1934 року. Однак його діло не вичерпалося з його смертю. Сьогодні Салезіянська родина, яка посилається на нього, присутня в численних країнах світу і далі служить молоді через школи, ораторії, парафії, центри професійної освіти, університети та соціальні установи.
Його харизма залишається актуальною, бо вкорінена в Євангелії і здатна читати знаки часу. У кожному юнакові, особливо в найвразливішому, салезіяни та Салезіянська родина впізнають святу землю, місце, де Бог уже діє.
Святий Іван Боско і далі залишається вчителем і батьком: палким вихователем, ревним священиком, відважним засновником. Його життя свідчить, що святість можлива, коли поєднуються любов до Бога і конкретна посвята ближнім. За його прикладом Салезіяни Don Bosco щодня оновлюють свою місію: бути знаками і носіями Божої любові до молоді, особливо до найбідніших.










